а ще курсова - ні на йоту не готова, нічого не розгортала. ні, я вірю, що буду її писати в районі нового року, але я ж розумію, що це лише самозаспокоєння у купі з брехеню собі.
Іноді хочеться розревітися і кричати: "Чому зараз, чому саме зараз, чорт забирай??!".
Бо раптом перестали працювати принтер, антивірус, нормальне збереження документів, весь час - суціль глюки компа. А мені треба писати про цього дурного обмеженого Новаліса і нікому не потрібні новозавітні образи в апокрифах.
І це саме перед дедлайном рефератів, коли на тиждень по 5 семінарів.
Я у розпачі.
Ініціативі. Мені весь час забувають передати здачу з 10-20 грн. Прояви цензурну ініціативу. Або просто ініціативу.
Гнучкості і винахідливості. Ага, зранку маршрутка навчить вміщуватися у просторі 20 см на 40 см.
Математиці. 5 коп+10 коп+25 коп+..... = 2 грн
Швидкій реакції. Коли тобі намагаються дати в щелепу маєш швидко відхилитися (або дати у щелепу у відповідь - як варіант)
Повазі до дітей і пенсіонерів. Перші кричать, другі читають мораль, а ти повторюєш всю дорогу подумки: "Я толерантна, толерантна, толерантна, ***!"
Фізичній силі. Давні ацтеки грали у цікаву гру - так зване тлачтлі, праобраз баскетболу. Гравці діяли лише за допомогою колін і ліктів. Нічого не нагадує? А, до речі, тих, хто програв, могли принести у жертву.
Транспорт - цікава гра, вмій вигравати.
Гармонія.
Гармонія з природою - на фізкультурі збирала листя, яскраво-жовте, брунатне, із зеленими прожилками. Із запахом ностальгії. Коли покласти його у старі словники (особливо придатні для цього чомусь німецькі), взимку воно нагадує метеликів. І розсипається потім на порох - порох із ароматом засушених хризантем
Гармонія із літературою. Читаю Йогансена, всередині - вставна казка про діда і його собаку. Коли сини вбили собаку, дід пішов світ за очі. Я розумію, що Йогансен - суціль іронічний, та чомусь цей епізод зачепив.
Гамонія із собою. Кава, конспекти на листках А4, передостанній робочий день, навколо - паперові стоси, нескінченність недопрочитаного. Недопрочитаність нескінченного.
Гармонія із котом. Погодувала, тепер спить на моєму ліжку - схожий на помаранчеву подушку.
"Маестро... Это мой продакшн, это Нежин в деле, это мой стиль - физика хип-хопа" = а чому не "лірика аренбі"?
щось там (не дочула), "...красивые идеи" = хдє?
"Это чистый реп столицы Европы" (на скільки розумію, Ніжина)
"Классный минус, миркрофон, краски есть - раскрасим фон" = чому обов'язково мікрофон-фон, а не мікрофон-франкофон, або мікрофон-мегафон, мікрофон-буффон, мікрофон-патефон, якісь неоригінальні рими в них при тому, що кілька рядків потому звучить фраза про "красивые рифмы"
"Раскачаем любой зал, любой зал будет мал!" = туди ще непогано за змістом лягає слово "амбал", недопрацювали хлопці((
"Мы прославим город, мы прославим всю страну" = ohne Kommentars
"Украина-Нежин - намбе ван, намбе ту".
Далі я не витримала, здається, Ніжин небезпечне місце, якщо там багато таких "тіпочків". Не приведи Боже вирішать, що ми, кияни, зазіхаємо на їхнє "намбе ту". Піду дозбираю рюкзак, взірець студентського життя (3 кг літератури і зубна щітка з пастою).
Замість того, аби сумлінно читати якого-небудь Буало я роблю що? Правильно, йду на тренування з щдк, а потім вмикаю "Flit": "Час на безглузді дії згаяний не вернеш, не відкупиш - марно спалений". Семінари? Якось воно буде. І взагалі, імпровізація - матір таланту)
Здається, я перечитала Старий Завіт, бо ж весь час якісь алюзії шукаю. До речі, Сулиму читати не буду - хай їй грець, якось відкопаю біблейні образи в українській літературі.
Відкрила збірку Василя Симоненка на випадковій сторінці. Він, здається, ніколи і не помирав, такий близький:
Облягли нас тумани.
У їхньому клоччі
Піднімаються сумніви
Мов комиші.
Ти не бійся дивитись
В мої розтривожені очі,
Очі -
Вікна моєї душі.
Холод, кава, муза, вечір.
Універ, конспекти, втеча
Осінь, дощ, чорт - семінари!
Ніч і лампа, книги, пари,
Вихідні, бібліотека,
Злива, нежить і аптека
ТСР плюс реферати
Гроші, черга, банкомати
Картка: лайф-ді-джус-білайн?
Право, мова, ой – дедлайн,
Лампа, ніч і чай, котлети
Светри, джинси і браслети
Ксерокс, книги, сон і пара
Лектор, «мінус» – от почвара.
Сварка, п’ятниця і голод
Вечір, муза, кава, холод.
Відчуття, що пан Мартін місцями повставляв рекламу себе коханого, щось на зразок: "я пропагую ті ідеї Гельдерліна, які близькі мені, і які ви можете знайти = look, а, точніше, sieh у моєму геніальному творі "Буття та час", бо я їх перший відкопав)
Ні, не те, що я маю щось проти, але забагато "ходячих геніальностей" за останній час доводиться штудіювати. Ну не поділяю найщиріші вигуки захоплення на честь того ж Новаліса. Як сказала моя подруга Ніка на питання"Чому Гофман кращий за Новаліса?" : "Та просто тому, що він справді КРАЩЕ ПИШЕ!" О так, я проміняла б усі Сині і Найсиніші квіти планети на одного Мура, хай навіть філістера і прагматика, по суті.
Може, то просто пізно і я втомилася... але смерть Офтердінгена на 15-й сторінці була б цілком логічною, isn't it?
Але вони все ще намагаються маскуватися під ідеали, хоча ти вже чудово бачиш цю мімікрію і цілком усідомлюєш: ідеал - ілюзія.
Ти допоможеш мені, а я за це прийму допомогу від тебе!
Мардж, дивися! Чарівні штани! Вони стоять, а всередині – нікого.
Психолог:
— Я просив Вас скласти список найдорожчих для Вас людей. Прочитайте його.
Гомер (читає)
— Гомер, Гомер Джей Сімпсон, Містер Всесвіт (тобто я).
[Гомер наївся зіпсованого м’яса]:
Оооххх, я отруївся! [втрачаючи свідомість]: Часу залишилося мало… я… повинен… доїсти…
Я прийшов сюди, щоб мене били струмом і накачували ліками, а не ображали.
Всі у човен! Бегемоти бояться води!
О, Боже! Космічні прибульці! Не їжте мене. В мене дружина, діти! З’їжте їх!
Спалити правду… Спалити правду…
Брехня є любов… Люби брехню…
Нам треба повернутися у місто туристів. Як завжди, я готовий вислухати ваші безглузді ідеї.
— Гомер, Бог просить лише годину на тиждень!
— Тоді Богу треба було зробити тиждень на годину більше.
[Гомер и Ліса переходять дорогу в Торонто]:
— Тато! Не йди на червоне!
—Дурниці, у них тут безкоштовна медицина… [збиває машина] Я багатий!!!
[Гомер каже Біллі Коргану, солісту Smashing Pumpkins]:
Дякую вам, Біллі! Своєю музикою ви відбираєте у моїх дітей віру у майбутнє, яке я не можу їм забезпечити.
Ммм… Пиво!
Взагалі-то я не релігійна людина, але якщо ти там є вгорі, врятуй мене, Супермен!
Гомере, треба щось робити! Сьогодні він п’є людську кров, а завтра почне курити!
Вбивство – це теж розвага.
Терпи, Ліса, ми жінки, а отже можемо терпіти вічно. (Мардж)
Барт, Ліса і Мілгауз рятуються від розлючених дітей, Мілгауз перчеплюється і падає]:
-- Рятуйтеся! Далі біжіть самі! А мене… Несіть! (Мілгауз)
— У вас небезпечний рівень алкоголю у крові.
— Найбільш небезпечний рівень – це нуль!
Нема часу краще, ніж час між брехнею і викриттям…
— Гомере, чому ти не на роботі?
— Шеф, сказав, що якщо я ще раз запізнюся – звільнить. Не хочу ризикувати…
Не засмучуйтеся, що у нас нема грошей. Адже є речі, які не купиш за гроші, наприклад – динозавра.
— Пф, я теж зможу жонглювати десятьма кеглями, якщо буду на одноколісному велосипеді…
— Ааа!! Знежирена їжа!!
Барні: Привіт, Гомере! Дякую за запрошення на барбекю!
Гомер: Барні! Ти притягнув бочку пива!
Барни: Так! Де можна її наповнити?
Все помиляються. Інакше навіщо на олівцях є гумки.
Я зненавидів власне творіння, тепер я розумію Бога!
— Куди поділися «дякую» і «будь ласка»?
— Вони повбивали одне одного, а після цього закінчили життя самогубством!
— Мардж, де ця штука? Металева. За допомогою якої чіпляєш…їжу
— Ти про ложку?
— Саме так!
Клас, ти приносиш людям нещастя, а вони нічого з цим не можуть зробити! Просто як Бог.
Як багато цікавого ви кажете! Як шкода, що мене це мало цікавить.
Гомер викликає Ісуса! Прийом!
Не хвилюйся, голово! Тепер думати буде комп’ютер!
Ммм… еротичні торти.
Тато, я люблю тебе, але не більше, ніж 9 тисяч!
Мардж ненавидить Фландерса? Який цікавий в мене шлюб!
Ленні: Гомере, дозволь тобі сказати комплімент
Гомер: Так, Ленні...
Ленни: Тебе за руку кусає дуже симпатична змійка!
Карл: Так, дуже ефектно! А ти не боїшся отрути?
Гомер: Вона намагається отруїти мене вже три години. Змії – помилка природи.
Взагалі мене складно здивувати. О, синя машина!
Якщо дійсно хочеш чогось домогтися в житті, доведеться багато над цим працювати. А тепер тихо: зараз оголосять виграшні номери лотереї.
Спокійно, без паніки, якщо що, зароблю грошей, продавши одну зі своїх печінок. Обидві мені все рівно ні до чого.
Діти - наше майбутнє. От чому їх треба зупинити зараз.
Давайте вип’ємо за алкоголь - джерело і рішення всіх наших проблем.
Якщо ти щасливий і усвідомлюєш це - вилайся.
Не варто сумувати. Люди постійно вмирають. Як знати, може, і ти прокинешся завтра мертвою.
Я не ляжу в одне ліжко з жінкою, що вважає мене ледарем. Раз так, нехай розсуне у вітальні диван і застелить постіль. Я спати хочу.
Убити боса?! Чи підніметься в мене рука здійснити американську мрію?
Для брехні потрібні двоє. Один бреше, інший слухає.
Спроба - перший крок до провалу.
Послухайте, у людей завжди знайдеться яка-небудь статистика. Це відомо 14 відсоткам населення.
Не бачу сенсу виходити з будинку. Ми все одно щоразу повертаємося назад.
Сльозами собаку не повернеш. Якщо тільки сльози не пахнуть собачею їжею. Так що можна сидіти будинку, поглинаючи банку за банкою собачу їжу, поки сльози не почнуть пахнути нею, щоб собака почув запах з вулиці і повернувся сам. А можна просто піти і пошукати його.
Я бачу посмішки своїх дітей. І розумію, що вони замислили щось недобре.
Якщо ти будеш злитися на мене щоразу, коли я роблю дурість, мені доведеться припинити робити дурості.
Ти можеш добре тямити в чомусь, але завжди знайдеться 1000000 чоловік, що роблять це ще краще.
Не можна постійно звинувачувати себе у чомусь. Звинувачуй себе раз і спокійно живи далі.
Усе своє життя я мріяв про одне - досягти усіх своїх цілей.
Діти - ті ж мавпи. Тільки шуму від них більше.
Можна працювати на декількох роботах одночасно і все одно бути ледарем.
Не вистачало ще, щоб який-небудь хірург показував, як мені себе оперувати!
Будь щедрішим у ліжку. Поділися бутербродом!
Яким би могутнім і дивним він ні був, я не потерплю наїздів навіть від океану!
Завжди краще спостерігати за процесом, ніж робити щось самому.
Щоб тебе любили - доводиться бути з усіма гарним щодня. Щоб ненавиділи - напружуватися не доводиться взагалі.
Зрозумійте, у кожнім з нас є небагато Гомера Симпсона!
Але спокій...
"Спать, спать, хочу спать," - як казала героїня Джека Лондона.
Прочитала "Об'явлення Івана Богослова", у голові - кровожерливі думки.
Настрій середньої паскудності, а як інакше у неділю ввечері.
Трохи втомлює пані Дзюбишина-Мельник, не думала ніколи, що стилістика може так знесилювати.
Напевне, піду спати.
Питання два: коли нам спати з такою програмою?
Питання три: для чого нам читати "Левит", "Числа" і т.д., якщо там про жертви "за провину", цілопалення і кадило?
Питання чотири: а звідки в них було стільки худоби на жертви? омг...
Питання п'ять: ну-ну, і що там далі з курсовою?
Мені неймовірно пощастило з батьками, але навіть від них треба іноді відпочивати.
Але я не здамся без бою.
Іноді, щоб зрозуміти щось життєво важливе треба тиждень, навіть день, хоча за годину навряд це можна помислити.
Інколи - багато місяців.
Але одного дня усвідомлення приходить - таке просте, ясне, чисте і прозоре, що мимоволі дивуєшся, як його можна було так довго чекати і шукати.
Але той, хто довго чекав, бачить його глибше і далі, бо терпіння винагороджується.
Тв. Пашков з БЖД поставив мені автоматом 92. Добре, хоча цю галіматью вчити не треба.
Die Prüfungsperiode, warum bist du so harte?
Зранку інгліш - це інквізиція, я не хочу-не хочу-не хочу іспит складати 19-го зранку, щоб ввечері одразу їхати на марафон.
На столі - чай.
Під столом - кіт.
У голові - чорна діра, що поглинає чай і будь-які намагання мислити.
Залишилося ще штук 5 параграфів, шукаю натхнення у чаю, нема, треба було зробити з м'ятою.
Per aspera ad stupor.
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
freiheitdistel- freiheitdistel
Syndicate
